tag:blogger.com,1999:blog-66151548104475643232023-11-15T06:06:25.211-08:00Історія ЛьвівщиниУТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОКІванhttp://www.blogger.com/profile/05370641803222603749noreply@blogger.comBlogger3125tag:blogger.com,1999:blog-6615154810447564323.post-89435517284564047262010-12-03T01:08:00.000-08:002010-12-03T01:08:58.990-08:00Маркопіль<b>Маркопіль</b> — село <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Бродівський район"><span style="color: black;">Бродівського району</span></a><span style="color: black;"> </span><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Львівська область"><span style="color: black;">Львівської обл</span>асті</a>, центр <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Сільська рада">сільської ради</a>, до якої входять села Маркопіль і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%28%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29" title="Шишківці (Бродівський район)">Шишківці</a>. До <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a> р. мало статус містечка. Розташований на віддалі 36 км від районного центру м. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Броди">Броди</a> і 138 км від обласного центру — м. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львова</a>.<br />
"У 1939 року в Маркополі було 1,3 тис. мешканців (93% греко-католиків, 5% латинників і 2% жидів). Зараз у селі мешкає близько 700 осіб.<br />
У Маркополі є оригінальна мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці. Стараннями місцевого пароха о. Івана Кулицького її спорудив у 1892-1896 роках будівничий Ставарський із Сіняви. Церква нагадує одночасно проекти Василя Нагірного та Юліана Захарієвича, а вінчає її пірамідальний купол у "волинському стилі". Храм розписував <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Манастирський Антін Іванович">Антін Манастирський</a>.<br />
Колись тут був <a class="new" href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA&action=edit&redlink=1" title="Маркопільський замок (ще не написана)">Маркопільський замок</a>, від якого донині залишилися вали." <sup class="reference" id="cite_ref-0"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C#cite_note-0">[1]</a></sup><br />
Містечко засноване у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1628" title="1628">1628</a> році <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D1%94%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D0%BA%D1%83%D0%B1" title="Собєський Якуб">Якубом Собєським</a> і назване на честь його сина <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D1%94%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE" title="Собєський Марко">Марка</a> (Markopolis — Маркове місто).<br />
<div id="toctitle"><h2></h2><h2><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:UKR_Markopol_COA.png"><img alt="UKR Markopol COA.png" height="320" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/UKR_Markopol_COA.png/103px-UKR_Markopol_COA.png" width="274" /></a></h2><span class="toctoggle"><br />
</span></div>Іванhttp://www.blogger.com/profile/05370641803222603749noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6615154810447564323.post-63209508043236185942010-12-03T01:03:00.000-08:002010-12-03T01:13:31.742-08:00Брідщина<h3><span class="mw-headline" id=".D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_.D0.94.D1.80.D1.83.D0.B3.D0.BE.D1.97_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8">Період <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a></span></h3>22 червня 1941 р. розпочалася радянсько-німецька війна. Під Бродами відбулася велика танкова битва відома в історії як танкова битва в районі Луцьк — Дубно — Броди. З перших днів окупації фашистська адміністрація розпочала репресії проти єврейського населення. У Бродах створюється «гетто». У 1943 р. всі його мешканці були розстріляні. Декілька тисяч жителів району вивезені на примусові роботи Німеччину.<br />
Національне життя на Бродівщині гуртувалося навколо створеного восени 1941 р. Українського допомогового комітету(УДК). Єдиними дозволеними організаціями були Українські Освітні Товариства (УОТ), які перебрали функції передвоєнних читалень «Просвіти», гуртків «Рідної школи» та ін.<br />
Восени 1942 р. організовуються військові вишколи членів ОУН на Бродівщині в околицях Корсова і Комарівки, Боратина, Черниці, біля Жаркова, Голубиці, Чепелів і Пеняків.<br />
В південних районах Бродівщини організовуються польські озброєні боївки. Польські села нерідко служили базами для більшовицьких партизанів. Внаслідок більшовицької агітації між українським та польським населенням складаються напружені відносини, які згодом переросли у кровопролитну ворожнечу.<br />
З початку весни 1944 р. воєнні дії розгорнулися на території Бродівського району, де протягом чотирьох місяців знаходилася лінія фронту. Радянська армія готувалася нанести рішучий удар, ціллю якого було визволення Львова. Цей наступ отримав назву Львівсько-Сандомирської операції.<br />
З початком липня 1944 р., коли здеморалізовані німецькі частини ледь стримували натиск радянських військ, під Броди було перекинуто Українську дивізію СС «Галичина». Сформована в 1943 р. з українців-галичан, дивізія пройшла вишкільний курс в Ногаймері. Підпорядкована 13 танковому корпусові вона зайняла найбільш небезпечну ділянку фронту на лінії Монастирок-Ражнів-Голосковичі-Суходоли-Пониква. В результаті кровопролитних боїв вона разом з вісьмома німецькими дивізіями потрапила в оточення, так званий <a class="new" href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB&action=edit&redlink=1" title="Бродівський котел (ще не написана)">«Бродівський котел»</a>. <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%C2%BB" title="Дивізія «Галичина»">Дивізія «Галичина»</a> понесла великі втрати. Тільки одній четвертій частині її складу вдалося вирватися з оточення під Білим Каменем на Золочівщині.<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id=".D0.9F.D1.96.D1.81.D0.BB.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4">Післявоєнний період</span></h2>Після завершення війни на Бродівщині встановлюється радянська влада. Внаслідок радянсько-польського договору про співробітництво з Бродівського повіту на бувші німецькі землі Польщі переселено майже всіх поляків.<br />
Переважна більшість чоловічого населення була мобілізована в радянську армію. Активними темпами розпочалася колективізація на селі. За зв'язок з українським підпіллям та невиконання продзобов'язань значна кількість населення Бродівщини була піддана репресіям.<br />
Брідська земля внесла значний вклад у національно-визвольну боротьбу 1940-50-их років. Уродженцями краю були заступник голови Генерального Секретаріату УГВР, ідеолог Петро Федун («Полтава»), окружний провідник Буковини Юліан Матвіїв («Недобитий»), командир ТВ «Золочівщина» Григорій Котельницький («Шугай»), командир охоронної боївки генерала УПА Романа Шухевича <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Заєць Михайло Миколайович">Михайло Заєць</a> («Зенко», «Влодко») та багато інших відомих чи менш відомих діячів ОУН та вояків УПА, які віддали своє життя за Українську Державу.<br />
Остання повстанська боївка на Бродівщині загинула 23 квітні 1954 р. у с. Лукаші в бою із відділом МДБ. Ім'я останнього повстанця, який загинув на території Бродівщини 20 жовтня 1954 р. у с. Нем'яч, Дубина Василь Прокопович («Вогник»), бойовик Золочівського надрайонного провідника «Лимана».<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id=".D0.9F.D0.B0.D0.BC.27.D1.8F.D1.82.D0.BA.D0.B8">Пам'ятки</span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 152px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Podhorce_-_Zamek_01A.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="113" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Podhorce_-_Zamek_01A.jpg/150px-Podhorce_-_Zamek_01A.jpg" width="150" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Podhorce_-_Zamek_01A.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Підгорецький замок">Підгорецький замок</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 152px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brody_203.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="113" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/79/Brody_203.jpg/150px-Brody_203.jpg" width="150" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brody_203.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><b>Руїна синагоги <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Броди">Броди</a>(сер. XVIII ст.)</b></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 152px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpeg"><img alt="" class="thumbimage" height="112" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/4b/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpeg/150px-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpeg" width="150" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpeg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><b>Скелястий велетень…</b></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 152px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brody_castle.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="113" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Brody_castle.jpg/150px-Brody_castle.jpg" width="150" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brody_castle.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><b><span style="color: black;">Палац Потоцького в </span></b><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Бродівський замок">Бродівському замку</a></div></div></div>На території Бродівського району знаходяться 24 пам'ятки архітектури державного та 48 місцевого значення.<br />
Серед них слід відзначити в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Броди">Бродах</a>: залишки замку 1630—1635 рр. збудованого відомим французьким архітектором <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD" title="Боплан">Гійомом Левассером де Бопланом</a> на кошти тодішнього власника міста, великого коронного гетьмана <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Річ Посполита">Речі Посполитої</a> Станіслава Конєцпольського. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Підгорецький замок">Підгорецький замок</a> будувався у 1635—1640 рр. архітектором Бопланом як літня резиденція <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%94%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Станіслав Конєцпольський">Станіслава Конєцпольського</a>. Він вважається однією з найунікальніших пам'яток європейського мистецтва. До замкового комплексу входять: костел, заїжджий двір з сонячним годинником та замковий парк. Неподалік від замку знаходиться дерев'яна церква св. Михайла XVIII ст. та 400-літня липа.З цього часу в місті збереглась частина оборонного валу.<br />
Окремий інтерес представляють храмові споруди Бродів: церкви Воздвиження Чесного Хреста (колишній костел, збудований близько 1660 р.), <a class="new" href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96&action=edit&redlink=1" title="Різдво Пресвятої Богородиці (ще не написана)">Церква Різдва Пресвятої Богородиці</a> (XVII—XVIII ст.), <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Святий Юрій">Святого Юра</a> (XVII—XVIII ст.), <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F" title="Трійця">Святої Трійці</a> (сер. XVIII ст.). З історією єврейської культури пов'язані: руїна синагоги (сер. XVIII ст.) та єврейське кладовище (знаходиться в північній частині міста). В <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8" title="Броди">Бродах</a> збережена також планувальна структура, яка дозволяє віднести наше місто до так званих «ідеальних міст», які розбудовувалися в пізньосередньовічній Європі. В місті збереглися оригінальні кам'яниці XVII—XX ст. У Бродах діє <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9" title="Бродівський історико-краєзнавчий музей">історико-краєзнавчий музей</a>, де зібрані цікаві матеріали з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Історія">історії</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0" title="Архітектура">архітектури</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Природа">природи</a> краю.<br />
На території району відомими архітектурними комплексами є <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Підгорецький замок">Підгорецький замок</a> та оборонний монастир в Підкамені.<br />
На хуторі Пліснисько, який є частиною села <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%86%D1%96" title="Підгірці">Підгірці</a>, розташована унікальна пам'ятка археології Плісницьке городище — місце локалізації давньоруського міста з однойменною назвою. Поруч городища знаходиться Василіанський монастир XVII—XVIII ст. монастир XVII—XVIII ст. у селищі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C" title="Підкамінь">Підкамінь</a>. Селище Підкамінь славиться своїм оборонним монастирем збудованим в XVII—XVIII ст., який належав чернечому ордену о. домініканців. В архітектурний комплекс монастиря входять: споруда костелу, монастирські келії, оборонні мури та бастіони, коринфська колона зі статуєю Богородиці. В самому селищі знаходиться ряд цікавих каплиць. На цвинтарі збереглася частина надгробків на могилах о. домініканців.<br />
Унікальною пам'яткою природи, яка знаходиться в с. Підкамінь є 17-ти метровий камінь — залишок морського рифу, який утворився бл. 25 млн. років тому в результаті геологічних змін земної поверхні.<br />
В напрямку міста <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE" title="Берестечко">Берестечка</a> збереглось ряд цікавих пам'яток: це зокрема дерев'яний костел 1930х років в с. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BA" title="Язлівчик">Язлівчик</a>, палац графів <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96" title="Потоцькі">Потоцьких</a> XVIII ст. в с. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Конюшків">Конюшків</a>, козацькі могили 1651 р. біля с. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BD%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Шнирів">Шнирів</a>, оборонні вали та руїни костелу кол. Бернардинського монастиря в с. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B2" title="Лешнів">Лешнів</a>.<br />
З пам'яток природи інтерес представляють три озера, так звані <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BD%D0%B0" title="Голубі вікна">«Голубі вікна»</a>, що знаходяться на дорозі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2" title="Ясенів">Ясенів</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Жарків">Жарків</a> та скеля «Триніг» поблизу сіл <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Черниця">Черниця</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B8" title="Переліски">Переліски</a>.<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id=".D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.BD.D1.96_.D0.B4.D1.96.D1.8F.D1.87.D1.96"><br />
</span></h2>Іванhttp://www.blogger.com/profile/05370641803222603749noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6615154810447564323.post-11151052817249752302010-12-02T04:44:00.000-08:002010-12-02T05:25:52.871-08:00Історія Львова<b><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львів</a></b> — найбільше місто <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Західна Україна">Західної України</a>, що протягом багатовікової історії було науковим, культурним та національним центром регіону. В найдавніші часи — столиця <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинської держави</a>, згодом — адміністративний центр <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Руське воєводство">Руського воєводства</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галіції і Лодомерії">Королівства Галіції і Лодомерії</a>. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1919" title="1919">19</a> роках — столиця <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0" title="ЗУНР">ЗУНР</a>. Після захоплення міста <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Польщею</a> Львів став центром <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Львівське воєводство">однойменного воєводства</a>. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другій світовій війні</a> був окупований спочатку радянською, а потім німецькою арміями. У повоєнний період відійшов до <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Радянський Союз">Радянського Союзу</a>. З <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1991" title="1991">1991</a> року — адміністративний центр <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Львівська область">Львівської області</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Незалежної України</a><br />
<table class="toc" id="toc"><tbody>
<tr> <td><div id="toctitle"><h2><br />
</h2><h2><span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://u-olega.com.ua/assets/multimedia/ekskursii/lviv.jpg&imgrefurl=http://u-olega.com.ua/ekskursii.html&usg=__5SWTv9eA7cpPX0U79A00v3hwHpk=&h=480&w=640&sz=301&hl=uk&start=15&sig2=XS5mIZ26FTnYm5EhmtpDhQ&zoom=1&tbnid=fA0UCdeCc4nNDM:&tbnh=134&tbnw=172&ei=W5f3TJ3uA8uQ4gb55b2xBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=705&vpy=272&dur=791&hovh=194&hovw=259&tx=147&ty=124&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=4&page=2&ndsp=13&ved=1t:429,r:8,s:15" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="194" data-width="259" height="194" id="rg_hi" src="http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRG9bwZ9DNuE1EWhu4X6wMgJMrR4dU36RAOMxS1v2i0J6yJ62xf0g" style="height: 194px; width: 259px;" width="259" /></a></span> </h2><h2><br />
</h2></div></td></tr>
</tbody></table><h2><span class="editsection"><a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=1" title="Редагувати розділ: Заснування">Заснування</a></span><span class="mw-headline" id=".D0.97.D0.B0.D1.81.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span></h2>Історики встановили, що на місці сучасного Львова, зокрема на <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Знесіння (Львів)">Знесінні</a> людське поселення існувало ще у V столітті. Ці землі належали <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Великоморавія">Великоморавському князівству</a>, а потім <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Королівство Польське">Польщі</a>. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C" title="Нестор-літописець">Нестор Літописець</a> згадує, що у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/981" title="981">981</a> році ці землі були приєднані до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Київська Русь">Київської Русі</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Володимир Святославич">Володимиром Великим</a>. У часи феодальної роздробленості тут утворилося <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицьке князівство">Галицьке</a>, а згодом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинське князівство</a>.<br />
<br />
Дату заснування Львова принаймні два рази переглядали у сторону його «старішання». Так, дослідник Іван Паславський стверджує, що в процесі праці з архівними документами йому вдалося знайти письмову дату заснування Львова, яка на 16 років є старшою за <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1256" title="1256">1256</a> рік<sup class="reference" id="cite_ref-0"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0#cite_note-0">[1]</a></sup>. Інші історики припускають, що Львів був заснований у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1247" title="1247">1247</a> році <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Данило Галицький">князем Данилом</a>, як місто для його сина <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лев Данилович">Лева</a>, де би він був удільним князем.<br />
Перша згадка про Львів міститься у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Галицько-Волинський літопис">Галицько-Волинському літописі</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1256" title="1256">1256</a> р.):<br />
<br />
<br />
<span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.autoexpert.in.ua/files/trevel/lviv/lviv_21_03_10_04.jpg&imgrefurl=http://www.autoexpert.in.ua/forum/viewtopic.php%3Ff%3D21%26t%3D17&usg=__SZt9NWS-fCW_vUouZYz69s49RaY=&h=300&w=400&sz=39&hl=uk&start=226&sig2=Q4qSMqVZZFG-0aquYt56-g&zoom=1&tbnid=V7tM-6tNyll7VM:&tbnh=141&tbnw=172&ei=6Zf3TOWPCMid4Qbj4fGrBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=705&vpy=272&dur=939&hovh=194&hovw=259&tx=91&ty=137&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=20&page=16&ndsp=16&ved=1t:429,r:5,s:226" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="194" data-width="259" height="194" id="rg_hi" src="http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT2lB1TndaIGbSJsKFs9Q11mBbk4_EyT6lL5VTcuPQbcAk5a3zqgA" style="height: 194px; width: 259px;" width="259" /></a></span><br />
<br />
<br />
<table align="center" class="cquote" style="background-color: transparent; border-collapse: collapse; border-style: none;"><tbody>
<tr> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: left;" valign="center" width="20">«</td> <td style="padding: 6px 10px;" valign="bottom">…І коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC" title="Холм">Холм</a> через окаянну бабу, і полум'я було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і зі <b>Львова</b> по Белзьких полях, бо сильним було полум'я пожежі.</td> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: right;" valign="center" width="20"> »</td> </tr>
</tbody></table>.<br />
Місто, назване королем на честь свого сина Лева, було важливою фортецею на Волинському шляхові, який з'єднував <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Чорне море">Чорне море</a> з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5" title="Балтійське море">Балтійським</a> і проходив через такі галицько-волинські міста, як <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87" title="Галич">Галич</a>, Львів і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC" title="Холм">Холм</a>.<br />
<h2><span class="editsection"> </span><span class="mw-headline" id="1256-1349:_.D0.93.D0.B0.D0.BB.D0.B8.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.BE-.D0.92.D0.BE.D0.BB.D0.B8.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B0_.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.B6.D0.B0.D0.B2.D0.B0"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинська держава</a></span></h2><div class="floatright"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lwow_1.jpg"><img alt="Lwow 1.jpg" height="252" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Lwow_1.jpg/425px-Lwow_1.jpg" width="425" /></a></div>Після смерті <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Данило Галицький">короля Данила Романовича</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лев Данилович">князь Лев</a> переніс столицю <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинської держави</a> у Львів. Стольним градом місто залишалося протягом усіх наступних князювань. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1303" title="1303">1303</a> році <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Юрій Львович">король Юрій І Львович</a> домігся від <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Константинопольська Православна Церква">Константинопольського патріарха</a> окремої <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%281303%29" title="Галицька митрополія (1303)">Галицької митрополії</a>, незалежної від <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F" title="Київська митрополія">Київської</a>, з центром у Львові.<br />
Княже місто розташовувалося навколо сучасної площі Старий Ринок. Трохи вище від сучасної церкви святого Миколи стояли княжі палати, від яких йшла вулиця на базарну площу (нині — Старий Ринок). Місто було оточене валами і двома захисними ровами. Княжий замок-дитинець стояв на горі Високий замок і був укріплений валами, мурами і частоколом. На горі і сьогодні є залишки оборонного муру фортеці. На початку <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%A5%D0%86" title="ХХІ">ХХІ</a> століття <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Міські голови Львова">мер Львова</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Буняк Любомир Костянтинович">Любомир Буняк</a> виходжував ідею відбудови <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Високий замок">Високого замку</a>, проте вона не знайшла підтримки у львів'ян. У цей період Львів населяли в основному русичі, проте завдяки столичному статусу міста тут стали засновуватися діаспорянські колонії, як-то вірменська чи німецька.<br />
З часів <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Галицько-Волинське князівство">Галицько-Волинської держави</a> у Львові зберігся <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB_%D1%81%D0%B2._%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F" title="Костел св. Івана Хрестителя">костел Івана Предтечі</a>. Його <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лев Данилович">князь Лев</a> подарував своїй дружині Констанції, угорській принесі (дочці короля <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0_IV" title="Бела IV">Бели IV</a>), на весілля, яке відбулося у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1247" title="1247">1247</a> році. Церква носить ім'я <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C" title="Іван Хреститель">Івана Предтечі</a> тому, що церковним ім'ям <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Лев Данилович">князя Лева</a> було Іван. Костел значно перебудовувався, а зараз тут діє музей найдавніших пам'яток Львова. Історики також відносять до цієї доби церкву святого Миколая, проте та церква, яка стоїть сьогодні лише збудована на місці старої княжої головної надвірної церкви <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1292" title="1292">1292</a> року.<br />
У княжому Львові були німецька, татарська і вірменська колонії. Навколо будинків міщани садили сади. Міські поля розкинулися на західному березі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D0%B0_%28%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%B3%D1%83%29" title="Полтва (притока Західного Бугу)">Полтви</a> в районі сучасного проспекту Чорновола.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1340" title="1340">1340</a> році після вбивства (отруєнням) боярами останнього <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Юрій-Болеслав Тройденович">князя Юрія ІІ</a>, на Львів здійснив набіг польський <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Казимир III Великий">король Казімір ІІІ Великий</a>, розграбувавши місто, зокрема княжий <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA" title="Високий замок">Високий замок</a>, вивіз до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Королівство Польське">Польщі</a> галицьку королівську корону. Галицькі бояри під проводом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE" title="Дедько Дмитро">Дмитра Детька</a> прогнали <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Казимир III Великий">Казіміра</a> та утворили Галицьку боярську республіку, що проіснувала десять років на чолі із <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE" title="Дедько Дмитро">Дмитром Детьком</a>, який прийняв титул «управитель Руської землі».<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id="1349-1387:_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9B.D1.8C.D0.B2.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.BC_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.B8"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1349" title="1349">1349</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1387" title="1387">1387</a>: Становлення над Львовом польської влади</span></h2><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.kraevid.org/media/pics/photoarchive/lviv/lviv_before_WW/lithography/Lviv_Latin_Cathedral.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/community/lviv/quotes/&usg=__StWZp41xHe1wvbChxUwixKg_ID8=&h=1485&w=1098&sz=477&hl=uk&start=120&sig2=hF6X_1GU911VNX6qDaiAHw&zoom=1&tbnid=Tdw-7qBrZ2W1PM:&tbnh=138&tbnw=108&ei=QJj3TIjrK6OW4gaLqKzZBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=331&vpy=56&dur=130&hovh=261&hovw=193&tx=138&ty=172&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=27&page=9&ndsp=15&ved=1t:429,r:1,s:120" id="rg_hl" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img class="rg_hi" data-height="261" data-width="193" height="261" id="rg_hi" src="http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSRwf0peripvgBVXxEwzrLsUPM27cKGWAV_0qRFFihMaH6YXBGS" style="height: 261px; width: 193px;" width="193" /></a><br />
<h2><span class="mw-headline" id="1349-1387:_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9B.D1.8C.D0.B2.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.BC_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.B8"> </span></h2><h2><span class="mw-headline" id="1349-1387:_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9B.D1.8C.D0.B2.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.BC_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.B8"> </span></h2><h2><span class="mw-headline" id="1349-1387:_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9B.D1.8C.D0.B2.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.BC_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.B8"> </span></h2><h2><span class="mw-headline" id="1349-1387:_.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BD.D0.B0.D0.B4_.D0.9B.D1.8C.D0.B2.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.BC_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.B8"> </span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_Ratusha_Before_XIX.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Перша львівська ратуша</div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Latin_cathedral_lemberg_old.png"><br />
</a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Latin_cathedral_lemberg_old.png" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Латинська катедра</div></div></div>У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1349" title="1349">1349</a> р. польський король <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Казимир III Великий">Казімір ІІІ Великий</a> вдруге пішов походом на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичину</a> і здобув Львів. Він надав місту статус столиці Руського королівства — складової частини тодішньої <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Королівство Польське">Польщі</a> з правами широкої автономії.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1356" title="1356">1356</a> році <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Казимир III Великий">Казімір</a> дарував Львову <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" title="Магдебурзьке право">маґдебурзьке право</a>. У Львові було три міські управи:<br />
<ul><li>Головна управа (до її повноважень не входило лише управління гетто та вірменським кварталом). На її чолі стояв війт, що керував міським життям і затверджувався польським королем</li>
<li>Кагал — виборна управа геттом</li>
<li>Вірменська права (до 1469 року) — управляла Вірменським кварталами</li>
</ul><br />
<a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.kraevid.org/media/pics/photoarchive/lviv/lviv_before_WW/lithography/Lviv_Latin_Cathedral.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/community/lviv/quotes/&usg=__StWZp41xHe1wvbChxUwixKg_ID8=&h=1485&w=1098&sz=477&hl=uk&start=120&sig2=hF6X_1GU911VNX6qDaiAHw&zoom=1&tbnid=Tdw-7qBrZ2W1PM:&tbnh=138&tbnw=108&ei=QJj3TIjrK6OW4gaLqKzZBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=331&vpy=56&dur=130&hovh=261&hovw=193&tx=138&ty=172&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=27&page=9&ndsp=15&ved=1t:429,r:1,s:120" id="rg_hl" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><br />
</a> <span class="rg_ctlv"></span><br />
<br />
<span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://e.lviv.ua/files/u3/188.jpg&imgrefurl=http://e.lviv.ua/company/86/mizhnarodnii-aeroport-lviv&usg=__xcokaf_Ivo0fnUvJX9wwWydhDKU=&h=320&w=480&sz=25&hl=uk&start=73&sig2=R4iybHUV4u7llI1gEs_IYw&zoom=1&tbnid=HEfupg4rR-S6LM:&tbnh=119&tbnw=167&ei=UJn3TKmjCKSJ4gb6k634Bg&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=689&vpy=216&dur=1194&hovh=183&hovw=275&tx=170&ty=108&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=31&page=6&ndsp=17&ved=1t:429,r:10,s:73" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="183" data-width="275" height="183" id="rg_hi" src="http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSFr6KFFNArimfRFlJ65Nzd2ySiDpQlGHp6FgXUC3UPN2XEsKYI" style="height: 183px; width: 275px;" width="275" /></a></span><br />
<br />
<br />
<br />
<ul></ul>Головна міська управа потребувала спеціалізованого приміщення, тому король наказав перенести центр міста з площі Старий Ринок на нове місце, південніше, збудувавши нові квартали. Для цього були запрошені німецькі ремісники, які розбудовували Львів за тамтешніми звичаями: центральна площа (з ратушею), оточена житловими кварталами, лінія укріплень. Так виникла <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Площа Ринок (Львів)">площа Ринок</a> і сучасне львівське середмістя (територія між <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Проспект Свободи (Львів)">проспектом Свободи</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D1%86%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Площа Міцкевича (Львів)">площами Міцкевича</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Площа Галицька (Львів)">Галицькою</a>, Соборною та Митною, вулицями Підвальною, площею Данила Галицького та вулицями Івана Гонти і Торговою). Місто тим часом активно полонізувалося: у середмісті жили в основному поляки-католики, проте тут утворилися єврейське гетто, руський (український) квартал та вірменський квартал; у кожному із них була своя культова споруда, а за містом — цвинтар. Католицьке кладовище влаштували під стінами <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0" title="Латинська катедра">Латинської катедри</a> — єдиної споруди того часу, що збереглася по сьогодні. Разом із тим все передмістя, як і навколишні села були населені русичами-українцями, була також заміська єврейська громада.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1370" title="1370">1370</a> році польський <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BA_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Людвік I Великий">король Людовік Угорський</a>, по смерті <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_III_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Казимир III Великий">Казіміра Великого</a> призначив намісником Руського королівства князя Владислава Опольського, який через сім років передав <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичину</a> <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%281000_%E2%80%941526%29" title="Королівство Угорське (1000 —1526)">Угорщині</a>. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1387" title="1387">1387</a> році польські війська під проводом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D2%91%D0%B0" title="Ядвіґа">королеви Ядвіґи</a> знову захопили Львів.<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id="1387-1772:_.D0.BF.D1.96.D0.B4_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D0.BE.D1.8E_.D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.BB.D1.96.D0.B2.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.A0.D0.B5.D1.87.D1.96_.D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D0.B8.D1.82.D0.BE.D1.97"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1387" title="1387">1387</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1772" title="1772">1772</a>: під владою <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5" title="Королівство Польське">Польського королівства</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Річ Посполита">Речі Посполитої</a></span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_Uspenska_XIX.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="150" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/Lviv_Uspenska_XIX.jpg/200px-Lviv_Uspenska_XIX.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_Uspenska_XIX.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Успенська церква (Львів)">Успенська братська церква</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1770_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1770_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1770_Lviv%27s_plan.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>План Львова 1700-ого року<br />
<br />
<br />
<br />
<span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://mandrivnuk.info/uploads/posts/2010-02/1265302234_karta_lviv.jpg&imgrefurl=http://mandrivnuk.info/maps-of-cities/print:page,1,1107-karta-lviv.html&usg=__ys6xjEn-P2ROr0d4Gt9xHFs2IEk=&h=1439&w=2000&sz=451&hl=uk&start=120&sig2=tRvlzpqfa9iWAr2nTdQn4Q&zoom=1&tbnid=JX7yBCPLdIyBPM:&tbnh=138&tbnw=192&ei=QJj3TIjrK6OW4gaLqKzZBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=699&vpy=87&dur=2695&hovh=190&hovw=265&tx=149&ty=111&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=27&page=9&ndsp=15&ved=1t:429,r:4,s:120" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="190" data-width="265" height="190" id="rg_hi" src="http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTQ0-luR2gtvdxE8mt-vkIskLTa3ctcsKiSlqwuqwFjAgM131tjgQ" style="height: 190px; width: 265px;" width="265" /></a></span><br />
<br />
<br />
</div></div></div>У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1387" title="1387">1387</a> році Львів став адміністративним центром Руського воєводства.<br />
У місті діяли резиденції православного, вірменського, римо-католицького і уніатського єпископів, три юдейські громади (міська, передміська та караїмська). У Львові було велике гетто і вірменська діаспора. На початку <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/XV" title="XV">XV</a> ст. місто налічувало близько 10 тис. жителів, а в першій половині <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/XVII" title="XVII">XVII</a> ст. воно стає найбільшим містом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a> (з населенням 25-30 тис. чоловік). Основою економічного розвитку були торгівля і ремесло. На львівському ринку можна було побачити шовки, килими і прянощі з країн Сходу, хутра з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F" title="Росія">Росії</a>, вина й худобу з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Угорщина">Угорщини</a> та <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%85%D1%96%D1%8F" title="Валахія">Валахії</a>, товари з інших західноєвропейських країн. У Львові розміщувалися склади, а купці були зобов'язані продати у місті третину краму. Були широко відомі вироби місцевих ремісників, об'єднаних у <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/XVII" title="XVII">XVII</a> ст. у 30 цехів (які зосереджували 133 професії).<br />
Турецький мандрівник Евілія Челебі писав так про львівських дівчат того часу<sup class="reference" id="cite_ref-1"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0#cite_note-1">[2]</a></sup>:<br />
<table align="center" class="cquote" style="background-color: transparent; border-collapse: collapse; border-style: none;"><tbody>
<tr> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: left;" valign="center" width="20">«</td> <td style="padding: 6px 10px;" valign="bottom">У сприятливому кліматі тутешніх місць дівчата такі гарні, що побачивши їх, одягнених у шовковий розмаїтий одяг, сонцеликих, з очима козулі, газелі, сарни, втрачаєш голову</td> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: right;" valign="center" width="20"> »</td> </tr>
</tbody></table>Крім цього, місто залишалося фортецею, яка не раз відбивала напади ворожих військ (найчастіше турків і татар), пережила облогу військами <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD" title="Хмельницький Богдан">Богдана Хмельницького</a>, відкупилася від турків у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1672" title="1672">1672</a>, які тоді були союзниками <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE" title="Дорошенко Петро">Дорошенка</a>, і була здобута лише раз — шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_XII" title="Карл XII">Карла XII</a> у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1707" title="1707">1707</a> р. до Львова приїздив цар <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_I" title="Петро I">Петро I</a>.<br />
Водночас Львів відігравав значну роль у розвитку середньовічної культури. Заснований у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1661" title="1661">1661</a> р. <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Львівський університет">Львівський університет</a> був одним із найстаріших у Центральній Європі й першим на українських землях вищим навчальним закладом. Перші в Україні друковані видання «Апостол» і «Буквар» було видано також у Львові першодрукарем <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD" title="Федоров Іван">Іваном Федоровим</a>. Тут діяло перше в Україні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Львівське братство">Успенське львівське православне ставропігійне братство</a>, яке вело просвітницьку роботу серед українців, зокрема, спонукало їх не приймати католицької віри. При братстві діяла <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Львівська братська школа">Ставропігійна греко-слов'янська школа</a>, де навчалися православні юнаки. Вона була влаштована за принципом грецьких шкіл особисто антіохійським патріархом Іоакимом V, який, серед іншого, склав статут школи — «Порядок» — перший навчально-методичний посібник на українських землях, що складався зі вступу та 20 параграфів. Після прийняття львівським єпископатом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">унії</a> у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1700" title="1700">1700</a> році діяльність <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Львівське братство">Братства</a> зосередилася на боротьбі з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">уніатами</a>.<br />
У Львові того часу велося житлове будівництво «бюрґергаузен», або, як говорили галичани, міщанського дому. Це здебільшого дво- та триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім подвір'ям. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре читалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C" title="Консоль">консолями</a> у формі голови лева або листя <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82_%28%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%29" title="Акант (архітектура)">аканту</a>. На гладких поверхнях — скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше — галицька купецька емблематика: <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B9_%28%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29" title="Меркурій (міфологія)">Меркурій</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D0%BD" title="Дельфін">дельфіни</a>, роги достатку як побажання успіхів господареві-торговцю. У нішах — святі патрони-захисники. Мир і добробут символізували зображення улюблених у народі мотивів голуба й голубки, квітів, інколи цілих жанрових сцен пір року: оранка у полі — весна, літо — жнива, осінь — біління полотна, зима — весілля. Частина таких будинків збереглася до нашого часу й дивує простотою та продуманістю.<br />
<h2> <span class="mw-headline" id="1772-1914:_.D1.83_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D1.96_.D0.90.D0.B2.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.28.D0.B7.D0.B3.D0.BE.D0.B4.D0.BE.D0.BC_.D0.90.D0.B2.D1.81.D1.82.D1.80.D0.BE-.D0.A3.D0.B3.D0.BE.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97.29_.D1.96.D0.BC.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D1.97"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1772" title="1772">1772</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1914" title="1914">1914</a>: у складі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Австрійська імперія">Австрійської</a> (згодом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорської</a>) імперії</span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_university_old.png"><br />
</a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_university_old.png" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Галицький сейм у Львові</div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_Ratusha_before_1848.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="136" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/96/Lviv_Ratusha_before_1848.jpg/200px-Lviv_Ratusha_before_1848.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_Ratusha_before_1848.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Нова ратуша</div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg"><span class="rg_ctlv"></span></a><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://img.narodna.pravda.com.ua/images/doc/4/5/459c8-lviv-19---.jpg&imgrefurl=http://narodna.pravda.com.ua/photos/470619090fec9/&usg=__hsRBzwDDB82opFj-9bj65dWifas=&h=299&w=500&sz=47&hl=uk&start=105&sig2=OIq_zFnvan5vah1fIgMsYw&zoom=1&tbnid=oLXtSDkaaf4cGM:&tbnh=93&tbnw=156&ei=yJn3TLXqL9O74gbs6MyrBw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=99&vpy=309&dur=3988&hovh=173&hovw=290&tx=182&ty=104&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=32&page=8&ndsp=15&ved=1t:429,r:0,s:105" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="173" data-width="290" height="173" id="rg_hi" src="http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSz_ItNxGjG7KyIuNJTu0IWOjNSkvGfj3YxzquNEI1ez3YPnl9CyQ" style="height: 173px; width: 290px;" width="290" /></a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg"><br />
</a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1887_Lviv%27s_plan.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>План Львова <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1887" title="1887">1887</a> року</div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lw%C3%B3w_-_Powszechna_Wystawa_Krajowa.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="134" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/10/Lw%C3%B3w_-_Powszechna_Wystawa_Krajowa.jpg/200px-Lw%C3%B3w_-_Powszechna_Wystawa_Krajowa.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lw%C3%B3w_-_Powszechna_Wystawa_Krajowa.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Головний павільйон <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Загальна вистава Краєва у Львові">Крайової виставки</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lemberg_Bahnhof_1916.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="124" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cd/Lemberg_Bahnhof_1916.jpg/200px-Lemberg_Bahnhof_1916.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lemberg_Bahnhof_1916.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Залізничний вокзал (Львів)">Залізничний вокзал</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lemberg_LOC_22020u.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="138" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Lemberg_LOC_22020u.jpg/200px-Lemberg_LOC_22020u.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lemberg_LOC_22020u.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Проспект Свободи (Львів)">Проспект Свободи</a></div></div></div>У Австрійські часи Львів був столицею <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини і Лодомерії">Королівства Галіції і Лодомерії в великим князівством Краківським та князівсвом Освенціма і Затору</a> — північного форпосту Австрійської держави, своєрідної буферної території перед <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російською імперією</a>, однієї із найбільших та найбідніших частин імперії. Львів двічі відвідували австрійські монархи. У цей час місто було найрозвиненішим в Україні, про що свідчать львівські новинки<sup class="reference" id="cite_ref-2"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0#cite_note-2">[3]</a></sup>:<br />
<ul><li>перша в Україні регулярна «Gazet d'Leopol» («Львівська газета») (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1776" title="1776">1776</a>). Видавалася французькою мовою, мала чотири сторінки, за розміром була не більше за сучасний учнівський зошит. Друкувалася у будинку №3 на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" title="Вулиця Личаківська">вулиці Личаківський</a>.</li>
<li>перший в Україні міський театр (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1776" title="1776">1776</a>)</li>
<li>перша у світі повітряна куля на рідкому паливі (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1784" title="1784">1784</a>)</li>
<li>перший в Україні готель «Під римським цезарем» (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1785" title="1785">1785</a>)</li>
<li>перший у Україні вищий навчальний заклад технічного спрямування <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%C2%BB" title="Національний університет «Львівська політехніка»">«Львівська політехніка»</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1844" title="1844">1844</a>)</li>
<li>перша у світі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0" title="Гасова лампа">гасова лампа</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1853" title="1853">1853</a>)</li>
<li>перша в Україні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Львівська залізниця">залізниця</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1861" title="1861">1861</a>)</li>
<li>перший в Україні <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D1%97_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Трамваї у Львові">кінний трамвай</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1880" title="1880">1880</a>)</li>
<li>перша у світі вдала операція на виразці шлунку <sup class="reference" id="cite_ref-3"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0#cite_note-3">[4]</a></sup>(<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1881" title="1881">1881</a>)</li>
<li>перший в Європі залізобетонний міст <sup class="reference" id="cite_ref-4"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0#cite_note-4">[5]</a></sup> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1894" title="1894">1894</a>)</li>
<li>перші в Україні <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB" title="Український футбол">футбольний</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1894" title="1894">1894</a>) і хокейний (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1905" title="1905">1905</a>) матчі.</li>
</ul>Львів також був центром українського визвольного руху. Тут діяли:<br />
<ul><li>Ставропігійний інститут — вищий навчальний заклад, культурна і освітня установа, створена у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1888" title="1888">1888</a> році на базі Ставропігійської братської школи. Включав у себе власне інститут, велику бібліотеку, музей, архів, друкарню та книгарню. Мав українську та православну спрямованість</li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F" title="Руська трійця">Товарство «Руська Трійця»</a> — український гурток на чолі з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Шашкевич Маркіян Семенович">Маркіяном Шашкевичем</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Вагилевич Іван Миколайович">Іваном Вагилевичем</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Головацький Яків Федорович">Яківом Головацьким</a>, створений у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1833" title="1833">1833</a> році. За 4 роки роботи видав першу україномовну книжку під час австійського правління <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичиною</a> альманах <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F" title="Русалка Дністровая">«Русалка Дністровая»</a></li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="Головна Руська Рада">Головна Руська Рада</a> — перша українська політична організація в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичині</a>, створена <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1848" title="1848">1848</a> року для оборони прав українського населення</li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Галицько-Руська матиця">Галицько-Руська матиця</a> — культурно-освітнє товариство, створене у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1848" title="1848">1848</a> році для просвітницької і видавничої діяльності, розвитку українського шкільництва</li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0" title="Українська бесіда">Українська (Руська) бесіда</a> — товариство клубного типу, створене у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1861" title="1861">1861</a> році для піднесення національного духу серед інтелігенції</li>
<li><a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_%28%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29" title="Просвіта (товариство)">Товариство «Просвіта»</a> — українська громадська організація культурно-освітного спрямування, створена у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1868" title="1868">1868</a> році на противагу австрійським колонізаторським та русофільським течіям у суспільстві</li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Наукове товариство імені Шевченка">Наукове товариство імені Шевченка (НТШ)</a> — академічна організація, утворена <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1873" title="1873">1873</a> року. Практично виконувала місію академії наук на західноукраїнських землях з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1873" title="1873">1873</a> по <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a> роки</li>
<li><a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Українське педагогічне товариство (Львів)">Українське (Руське) Педагогічне Товариство</a> — освітнє і видавниче товариство, засноване у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1881" title="1881">1881</a></li>
<li><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87_%28%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29" title="Січ (товариство)">Військово-патріотично-спортивна організоція «Січ»</a> — організація для патріотичного виховання молоді, що згодом переросло в <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7" title="Український Січовий Союз">Український Січовий Союз</a> і стало основою для <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82_%28%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%29" title="Пласт (організація)">«Пласту»</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB_%28%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29" title="Сокіл (товариство)">«Сокола»</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96" title="Січові Стрільці">Українських Січових Стрільців</a>.</li>
</ul>Крім українського, Львів, нарівні з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Краків">Краковом</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Варшава">Варшавою</a>, став центром руху за визволення Польщі, австрійська частина якої була підпорядкована <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97" title="Королівство Галичини і Лодомерії">Королівству Галіції і Лодомерії</a>. Зокрема, у Львові була утворена Головна польська рада. Серед іншого, у місті набув розмаху русофільський рух, який, спочатку мав на меті від'єднати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичину</a> від імперії Габсбургів, потім активно агітував за її приєднання до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російської імперії</a>.<br />
Місто було резиденцією голів <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">Уніатської церкви</a>. Згодом католики підписали унію із місцевим вірменським архієпископом, після чого Львів став єдиним у світі містом-резиденцією епископів трьох католицьких епархій водночас (римо-католицької, греко-католицької і вірмено-католицької). У цей час у Львові діяло дві єврейські громади. Натомість лише одна — православна, які дозволили мати свою церкву лише <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1894" title="1894">1894</a> року.<br />
Львів населяли в основному поляки та українці. Між ними точилися активні суперечки щодо етнічної належності міста, але, через те що магістратом традиційно управляли поляки, українське населення відчувало утиски. Варто зазначити, що українці переважно були греко-католиками. У Львові продовжувало існувати гетто, яке мало самоуправління — тут керував виборний кагал, незалежний від магістрату. У вірменській діаспорі тим часом починалися процеси полонізації.<br />
Спочатку австрійська влада була вельми поблажливою до корінного україно-польського населення, але згодом, з початком <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%86%D0%A5" title="ХІХ">ХІХ</a> століття, центральна влада почала перетворювати Львів на німецьке місто. Наприклад, навчання у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Львівський національний університет імені Івана Франка">Львівському університеті</a> стало проводитися тільки німецько мовою. У з'язку з цим у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1848" title="1848">1848</a> році вибухнуло збройне антиавстрійське повстання. Щоб його зупинити, цісарська артилерія була вимушена обстілювати Львів. Під час повстання найбільше постраждала тодішня будівля <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0" title="Львівський національний університет імені Івана Франка">Львівського університету</a> по вулиці Театральній. Унаслідок повстання <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_%D0%86" title="Франц Йосип І">імператор</a> повернув Львову колишні привілеї, зокрема у самоуправлінні й мові.<br />
Вже в 1830-х роках австрійський географ і статистик В.Блюменбах писав про те, що населення Львова налічувало 75 тисяч, а саме місто «надзвичай погарнішало»:<br />
<table align="center" class="cquote" style="background-color: transparent; border-collapse: collapse; border-style: none;"><tbody>
<tr> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: left;" valign="center" width="20"><br />
</td> <td style="padding: 6px 10px;" valign="bottom">Місто має 2612 будинків, в більшості гарних, в новому стилі збудованих, з них 425 — громадські, переважно церкви та костели. Усіх вулиць, яким дано назву — 77. На них замешкує 11718 родин. Зі своїх прибутків магістрат утримує вулиці, викладені бруківкою і освітлені, за винятком кількох, що освітлені місяцем. Добрі водотяги забезпечують ціле місто водою, а романтичні околиці служать для відпочинку…</td> <td style="color: #86a2b1; font-family: 'Times New Roman',serif; font-size: 40px; font-weight: bold; padding: 10px; text-align: right;" valign="center" width="20"><br />
</td> </tr>
</tbody></table>Близько 60 % населення тогочасного Львова складали ремісники, проте тут мешкало багато урядовців, студентів, купців, представників так званих вільних професій: лікарів, адвокатів, малярів, архітекторів-мураторів. Особливу верству складали родини священиків, в яких найсильніше зберігалися національні традиції. Львів був вельми інтернаціональним містом, в якому кожен приїжджий міг почути рідну мову.<br />
З <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1870" title="1870">1870</a> року міську управу почали вибирати на вільних виборах; вона отримала право формувати магістрат — міський уряд. Так до управи увійшли представники всіх етносів Львова. Разом з цим у місті почали з'являтися політичні партії.<br />
З <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1894" title="1894">1894</a> по <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1900" title="1900">1900</a> роки у Львові, на верхній терасі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA" title="Стрийський парк">Стрийського парку</a>, діяла <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Загальна вистава Краєва у Львові">Виставка Крайова</a>, на якій демонструвалися нові винаходи та наукові досягнення того часу.<br />
Австрійська влада знесла оборонні мури, збільшивши цим територію міста і давши передумови до його розвитку. У цей час були збудовані: нова <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B0" title="Львівська ратуша">ратуша</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%83" title="Львівський державний академічний театр опери та балету">оперний театр</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80" title="Домініканський собор">Домініканський собор</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Залізничний вокзал (Львів)">головний залізничний вокзал</a> та багато інших важливих для міста споруд, було введено в експлуатацію <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D1%97_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Трамваї у Львові">електричний трамвай</a>. В Австрійський період <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D0%B0_%28%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%B3%D1%83%29" title="Полтва (притока Західного Бугу)">Полтву</a> було пущено колектором, що дало змогу прокласти нову головну вулицю — <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Проспект Свободи (Львів)">проспект Свободи</a>. Місто росло і збільшувалося, тому було адміністративно поділене на дільниці — прообрази сучасних районів.<br />
<div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg"><span class="rg_ctlv"></span></a><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://lviv.ridne.net/files/images/lviv750_20061001oks_1020297.jpg&imgrefurl=http://ostrovforum.net/showthread.php%3Ft%3D2357%26page%3D2&usg=__9WgpDjXHcvdB7e9ETXJwJ2wb7xk=&h=600&w=800&sz=132&hl=uk&start=58&sig2=p_Pzi18_KZAayIYOJf_yYw&zoom=1&tbnid=pBC2__WvBLTi9M:&tbnh=138&tbnw=184&ei=95n3TIGENo2L4gb5hYS-Bw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=129&vpy=272&dur=834&hovh=194&hovw=259&tx=140&ty=112&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=34&page=5&ndsp=15&ved=1t:429,r:0,s:58" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="194" data-width="259" height="194" id="rg_hi" src="http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSH21HfROlKExRziZ4aKaN1DnvZxySVdhr-AjIs76D9Xpax16Mq" style="height: 194px; width: 259px;" width="259" /></a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg"><br />
</a> <br />
<a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg"><br />
</a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%81%D0%B2._%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Діти на площі Святого Теодора біля безкоштовної їдальні, організованої Львівським магістратом під час <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PBW_March_1919.png"><img alt="" class="thumbimage" height="153" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/PBW_March_1919.png/200px-PBW_March_1919.png" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PBW_March_1919.png" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Карта Східної Європи у період <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1918%E2%80%9419" title="Українсько-польська війна в Галичині 1918—19">Українсько-Польської війни</a> станом на березень <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1919" title="1919">1919</a> року</div></div></div><h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id="1914-1920:_.D1.83_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_.D0.9F.D0.B5.D1.80.D1.88.D0.BE.D1.97_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8_.D1.82.D0.B0_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.B5.D0.B2.D0.BE.D0.BB.D1.8E.D1.86.D1.96.D1.97"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1914" title="1914">1914</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1920" title="1920">1920</a>: у період <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Перша світова війна">Першої світової війни</a> та Української революції</span></h2>З вересня <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1914" title="1914">1914</a>-ого по квітень <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1915" title="1915">1915</a>-ого Львів був окупований військами <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F" title="Російська імперія">Російської імперії</a>. У цей час у місті панував відносний спокій і великих бойових дій не велося, про що свідчить факт безперебійної роботи <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D1%97_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96" title="Трамваї у Львові">міський трамвай</a>.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1915" title="1915">1915</a> році Львів повернувся під владу <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Австро-Угорщина">Австро-Угорщини</a>, яка згасала на очах. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> році був заснований Український генаральний військовий комісаріат, який почав готувати збройне повстання. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="18 жовтня">18 жовтня</a> цього ж року був утворений політичний представницький орган українського народу — Українська Національна Рада.<br />
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/31_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="31 жовтня">31 жовтня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> р. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії (створена <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/28_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="28 жовтня">28 жовтня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> р. у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Краків">Кракові</a>), яка мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною і ввести її у склад Польщі. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичині</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина">Буковині</a>. Проте австрійський намісник Галичини генерал К. Гуйн відповів категоричною відмовою. У зв'язку із цим на вечірньому засіданні УГВС <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/31_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="31 жовтня">31 жовтня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> р. було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.<br />
У ніч з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/31_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F" title="31 жовтня">31 жовтня</a> на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="1 листопада">1 листопада</a> відбувся <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B8%D0%BD" title="Листопадовий чин">Листопадовий чин</a> і всі урядові установи у місті були захоплені українцями. Як наслідок, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="1 листопада">1 листопада</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> року було проголошено у Львові <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">Західноукраїнської народної республіки</a>. Її столицею став Львів. Згодом було затверджено Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Закон визначав територію <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a>, в яку залучалися українські етнічні землі і яка охоплювала <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичину</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Буковина">Буковину</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Закарпаття">Закарпаття</a>. Територія <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a> становила 70 тис. кв. км, населення — 6 млн осіб. Затверджено герб держави — Золотий Лев на синьому тлі та прапор — блакитно-жовтий. Національним меншинам на території <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">ЗУНР</a> гарантувалися рівні права з українським населенням.<br />
До <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Західноукраїнська Народна Республіка">нової Української держави</a> німецьке та єврейське населення ставилися доволі лояльно, проте поляки розпочали збройні дії, що ввійшли в історію, як <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1918%E2%80%9419" title="Українсько-польська війна в Галичині 1918—19">Українсько-Польська війна</a>. Наслідком кровопролитних боїв стало захоплення Львова <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/21_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="21 листопада">21 листопада</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1918" title="1918">1918</a> року. Згодом ця доля спіткала і всі інші західноукраїнські землі, частина яких утворила у складі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Другої Речі Посполитої</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Львівське воєводство">Львівське воєводство</a>.<br />
Під час <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_1920" title="Польсько-радянська війна 1920">Радянсько-Польської війни 1920 року</a> Перша Кінна Армія під командуванням <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Будьонний Семен Михайлович">Будьонного</a> вела в червні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1920" title="1920">1920</a> року авантюрний штурм міцно укріпленого Львова. Проте його охороняли 7 піхотних дивізій, 6 бронепоїздів і 50 бойових літаків польської армії. Львів радянські війська не взяли, але Перша Кінна армія внаслідок атаки на місто практично знекровилася, що й не дало радянським військам просуватися далі на захід.<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id="1920-1939:_.D1.83_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D1.96_.D0.94.D1.80.D1.83.D0.B3.D0.BE.D1.97_.D0.A0.D0.B5.D1.87.D1.96_.D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D0.B8.D1.82.D0.BE.D1.97"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1920" title="1920">1920</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a>: у складі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Другої Речі Посполитої</a></span></h2><div class="toccolours" style="float: right; margin: 0pt 0pt 0.5em 1em;"><b>Рідна мова<br />
населення Львова<br />
згідно з переписом 1931 року</b> <a class="external autonumber" href="http://ukrstor.com/ukrstor/sokolov_lvovua.html" rel="nofollow">[3]</a><br />
<table cellpadding="2" style="-moz-background-clip: -moz-initial; -moz-background-inline-policy: -moz-initial; -moz-background-origin: -moz-initial; background: transparent none repeat scroll 0% 0%;"><tbody>
<tr> <td>польська</td> <td align="left">198.212</td> <td>(63,5 %)</td> </tr>
<tr> <td>їдиш</td> <td align="right">75.316</td> <td>(24,1 %)</td> </tr>
<tr> <td>українська</td> <td align="right">24.245</td> <td>(7,8 %)</td> </tr>
<tr> <td>русинська</td> <td align="right">10.892</td> <td>(3,5 %)</td> </tr>
<tr> <td>інші</td> <td align="right">3.566</td> <td>(1,1 %)</td> </tr>
<tr> <td>Всього</td> <td align="right">312.231</td> </tr>
</tbody></table></div><div class="toccolours" style="float: right; margin: 0pt 0pt 0.5em 1em;"><b>Населення Львова<br />
станом на 1931 рік</b><br />
<a class="external autonumber" href="http://ukrstor.com/ukrstor/sokolov_lvovua.html" rel="nofollow">[4]</a><br />
<table cellpadding="2" style="-moz-background-clip: -moz-initial; -moz-background-inline-policy: -moz-initial; -moz-background-origin: -moz-initial; background: transparent none repeat scroll 0% 0%;"><tbody>
<tr> <td>римо-католики</td> <td align="right">157.490</td> <td>(50,5 %)</td> </tr>
<tr> <td>євреї</td> <td align="right">99.595</td> <td>(31,9 %)</td> </tr>
<tr> <td>греко-католики</td> <td align="right">49.747</td> <td>(15,9 %)</td> </tr>
<tr> <td>православні</td> <td align="right">1.077</td> <td>(0,3 %)</td> </tr>
<tr> <td>інші</td> <td align="right">4.322</td> <td>(1,4 %)</td> </tr>
<tr> <td>Всього</td> <td align="right">312.231</td> </tr>
</tbody></table></div>Після підписання <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80" title="Ризький мир">Ризької мирної угоди</a> Львів відійшов до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Польщі</a> і став столицею <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Львівське воєводство">Львівского воєводства</a>.<br />
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/22_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0" title="22 листопада">22 листопада</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1920" title="1920">1920</a> року маршалом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Польщі</a> Юзефом Пілсудзьким місто Львів було нагороджене орденом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Virtuti_Militari" title="Virtuti Militari">Virtuti Militari (За Військову Доброчесність)</a> «за заслуги, покладені для польськості цього міста і його приналежності до Польщі». Варто зазначити, що, крім Львова, такої нагороди удостоїлися лише <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Верден">Верден</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0" title="Варшава">Варшава</a>.<br />
У польський період у Львові значно зросла кількість українських підприємств, громадських організацій, товариств і творчих спілок. Незважаючи на здійснювану польським урядом у 1930-их роках політику <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" title="Пацифікація">пацифікації</a>, ці організації відігравали значну роль у житті української громади Львова і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичини</a>. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Друга Річ Посполита</a> завершила полонізацію львівських вірмен, яких перед початком <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a> практично не залишилося.<br />
Місто швидко повернуло собі позиції одного з важливих центрів науки та культури Польщі. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1928" title="1928">1928</a> році професор <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Львівський університет">Львівского університету</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B9%D0%B3%D0%BB%D1%8C_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD" title="Вайгль Рудольф Штефан">Рудольф Вайгль</a> створив <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Вакцина">вакцину</a> проти <a class="new" href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B8%D1%84&action=edit&redlink=1" title="Сипний тиф (ще не написана)">сипного тифу</a>. У цей час діє відома на весь світ <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0" title="Львівська математична школа">Львівська математична школа</a>, а у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1938" title="1938">1938</a> році <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD-%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" title="Дорош Юліан-Юрій Омелянович">Ю. Дорош</a> зняв у Львові перший український повнометражний художній фільм «До добра і краси». У цей період створено <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Товариство Українських Кооператорів">Товариство Українських Кооператорів</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Українське фотографічне товариство">УФОТО</a> та інші, у місті діяв <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82" title="Таємний український університет">Таємний український університет</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%A2%D0%A8" title="НТШ">НТШ</a>, <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%C2%BB" title="Товариство «Просвіта»">Товариство «Просвіта»</a> та інші.<br />
Починаючи із <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1934" title="1934">1934</a> року у Львові запроваджені демократичні вибори магістрату: президента і трьох віце-президентів (поляка, українця та єврея), 12 лавників і радників.<br />
У польський період у місті набув розмаху рух <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B8" title="Львівські батяри">львівських батярів</a> і стала попілярною їхня мова — <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D2%91%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0" title="Львівська ґвара">львівська ґвара</a> — суміш української, польської та інших мов.<br />
<h2><span class="editsection"></span> <span class="mw-headline" id="1939-1944:_.D1.83_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4_.D0.94.D1.80.D1.83.D0.B3.D0.BE.D1.97_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1944" title="1944">1944</a>: у період <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a></span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_1939_Sov_Cavalry.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="151" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/Lviv_1939_Sov_Cavalry.jpg/200px-Lviv_1939_Sov_Cavalry.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lviv_1939_Sov_Cavalry.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Парад <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Червона армія">радянських військ</a> у Львові після здобуття міста у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a> році згідно <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A0%D1%96%D0%B1%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Пакт Молотова-Ріббентропа">пакту Молотова-Ріббентропа</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bundesarchiv_Bild_146-1979-039-03,_Lemberg,_NKWD-Gef%C3%A4ngnis.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="143" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Bundesarchiv_Bild_146-1979-039-03%2C_Lemberg%2C_NKWD-Gef%C3%A4ngnis.jpg/200px-Bundesarchiv_Bild_146-1979-039-03%2C_Lemberg%2C_NKWD-Gef%C3%A4ngnis.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bundesarchiv_Bild_146-1979-039-03,_Lemberg,_NKWD-Gef%C3%A4ngnis.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Львів у період німецької окупації</div></div></div>За <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A0%D1%96%D0%B1%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Пакт Молотова-Ріббентропа">Планом Молотова-Рібентроппа</a> Львів, як і вся <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">Галичина</a> мав увійти до складу <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Союзу Радянських Соціалістичних Республік</a>. Проте <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/12_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F" title="12 вересня">12 вересня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1939" title="1939">1939</a> року <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82" title="Вермахт">гітлерівські війська</a>, яким відійшла <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0" title="Друга Річ Посполита">Польща</a>, почали облогу міста. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F" title="19 вересня">19 вересня</a> до міста підійшли <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Червона армія">радянські війська</a> і почали вести перемовини з поляками про здачу Львова, проте перемовини зірвалися; <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82" title="Вермахт">нацистські війська</a> тим часом вели бойові дії з поляками. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/20_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F" title="20 вересня">20 вересня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82" title="Вермахт">армія Вермахту</a> покинула околиці міста, згадавши про <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A0%D1%96%D0%B1%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0" title="Пакт Молотова-Ріббентропа">План Молотова-Рібентроппа</a>, а через два дні польське військо здало Львів <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянському Союзові</a>. За два роки радянської окупації нова влада чинила репресії проти українського населення, зокрема інтелігенції, подібно до репресій у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">Радянській Україні</a>.<br />
У червні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1941" title="1941">1941</a> року Львів був окупований <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82" title="Вермахт">нацистськими військами Гітлера</a>. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F" title="30 червня">30 червня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Бандерівці">Організація Український Націоналістів (крило Бандери)</a> проголосила у Львові <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8" title="Акт відновлення Української Держави">Акт відновлення Української держави</a>, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. Надалі підпільні українські націоналісти не вели у Львові своєї діяльності через те, що у великому місті вони не мали відповідного захисту.<br />
Під час німецької окупації у Львові в районі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%28%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%29" title="Цитадель (місцевість)">Цитаделі</a> був влаштований концтабір, відомий <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Вбивство польських професорів">вбивством львівських професорів</a>. Також у місті було влаштоване Львівське гетто на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2" title="Замарстинів">Замарстинові</a> та Янівський концтабів на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2" title="Клепарів">Клепарові</a> для знищення єврейського населення, яке до війни складало близько 30% жителів міста, а під час війни було винищене. Разом з тим окупаційний режим, відкривши радянські в'язниці, показав жителям міста правду про злочини радянського тоталітарного режиму за 2 роки його управління містом.<br />
Львів за часів окупації був столицею <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Дистрикт Галичина">дистрикту Галичина</a>, що входив до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F" title="Генеральна губернія">генерал-губернаторства Польща</a>, а не <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D1%85%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Райхскомісаріат Україна">Райхскомісаріату «Україна»</a>. На чолі дистрикту стояв губернатор, що жив у Львові.<br />
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="23 липня">23 липня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1944" title="1944">1944</a> року у місті почалася військова операція <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Армія Крайова">Армії Крайової</a> з метою визволити Галичину і отримати вигідні позиції для перемовин щодо влаштування польсько-німецького кордону. Вона отримала назву «Операція Буря».<br />
З <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="24 липня">24</a> по <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="27 липня">27 липня</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Червона армія">Червона армія</a> вела бої за Львів, остаточно закріпившись у місті <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F" title="27 липня">27 числа</a>. Після взяття міста керівники <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Армія Крайова">Армії Крайової</a> були запрошені на перемовини з керівництвом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Червона армія">Червоної Армії</a>, де їх заарештували.<br />
<h2><span class="editsection">]</span> <span class="mw-headline" id="1944-1991:_.D1.83_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4.D1.96_.D0.A0.D0.B0.D0.B4.D1.8F.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.A1.D0.BE.D1.8E.D0.B7.D1.83"><a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1944" title="1944">1944</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1991" title="1991">1991</a>: у складі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянського Союзу</a></span></h2><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%B5%D1%94%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BA_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_5-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="131" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/0/08/%D0%A4%D0%B5%D1%94%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BA_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_5-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8.jpg/200px-%D0%A4%D0%B5%D1%94%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BA_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_5-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%B5%D1%94%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BA_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_5-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Салют у Львові на честь 5-річчя перемоги <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" title="СРСР">Радянського союзу</a> у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другій світовій війні</a></div></div></div><div class="thumb tright"><div class="thumbinner" style="width: 202px;"><a class="image" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BC*%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%83.jpg"><img alt="" class="thumbimage" height="120" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a0/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%2A%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%83.jpg/200px-%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%2A%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%83.jpg" width="200" /></a> <br />
<div class="thumbcaption"><div class="magnify"><a class="internal" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BC*%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%83.jpg" title="Збільшити"><img alt="" height="11" src="http://bits.wikimedia.org/skins-1.5/common/images/magnify-clip.png" width="15" /></a></div>Відкриття пам'ятника Володимирові Леніну у Львові</div></div></div>З <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1944" title="1944">1944</a> року Львів стає адміністративним центром <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Львівська область">Львівської області</a>.<br />
У радянський період місто стало центром українського національно-визвольного руху. Тут жили багато українських <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8" title="Дисиденти">дисидентіві</a> націоналістів. У 1980-их організовується «Клумба» — місце зустрічі української інтелігенції на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Проспект Свободи (Львів)">проспекті Свободи</a>; феномен львівської культури, що став однією з рушійних сил українського національного відродження. Варто сказати, що у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Львівська область">Львівській області</a> було найбільше церков на території всього <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">Радянського Союзу</a>.<br />
Згідно з <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%C2%BB" title="Операція «Вісла»">повоєнним договором</a> між <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA" title="Союз Радянських Соціалістичних Республік">СРСР</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Польщею</a>, польське населення Львова отримало змогу виїхати на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0" title="Польща">Батьківщину</a>. Тому польського населення в місті практично не залишилося. Щоб заповнити вакансії, що після цього звільнилися радянська влада запрошувала працівників з Наддніпрянської <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0" title="Українська Радянська Соціалістична Республіка">України</a>, а також вербувала там людей. У Львові зросла кількість російського населення, яке виконувало функції присланої адміністрації, проте в індустріальні 1970-ті населення міста збільшилося за рахунок сільських жителів-українців. У місті остаточно асимілювалася вірменська діаспора, а євреї були винищені ще під час <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0" title="Друга світова війна">Другої світової війни</a>, і Львів ставав відновно монотонним у національному складі містом.<br />
Радянська влада відкрила у місті <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81" title="Львівський автобус">автобусний</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%81" title="Львівський тролейбус">тролейбусний</a> рух, пообіцяла жителям Львова <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD" title="Львівський метрополітен">підземний транспорт</a>. У цей період місто активно росте у розвивається: було збудовано нові мікрорайони (<a class="new" href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1" title="Сріблястий (ще не написана)">Сріблястий</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29" title="Майорівка (Львів)">Майорівка</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B2" title="Сихів">Сихів</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%BE%D1%97%D1%89%D0%B0" title="Збоїща">Збоїща</a> та інші); збудовано багато наукових і технічних підприємств, заводів:<br />
<ul><li>Львівхімсільмаш</li>
<li>Львівський завод автонавантажувачів</li>
<li><a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4" title="Львівський автобусний завод">Львівський автобусний завод</a></li>
<li>Авіаремонтний завод</li>
<li>Танкоремонтний завод</li>
<li><a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD_%28%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%29" title="Електрон (завод)">завод «Електрон»</a></li>
<li>завод «Кінескоп»</li>
<li>завод «Полярон» та інші.</li>
</ul>У Львові був відкритий Західний науковий центр <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" title="Національна академія наук України">Академії наук УРСР</a>.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1971" title="1971">1971</a> році місто Львів було нагороджене <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B0" title="Орден Леніна">Орденом Леніна</a> «за великі успіхи, досягнуті робітниками міста в господарському і культурному будівництві, у виконанні завдань п'ятирічного плану розвитку промисловості».<br />
<h2><span class="editsection"></span><span class="mw-headline" id=".D0.9F.D1.96.D1.81.D0.BB.D1.8F_1991:_.D1.83_.D0.9D.D0.B5.D0.B7.D0.B0.D0.BB.D0.B5.D0.B6.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.96">Після 1991: у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">Незалежній Україні</a></span></h2>До складу <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a> Львів увійшов як адміністративний центр <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Львівська область">Львівської області</a>.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1998" title="1998">1998</a> році <a class="mw-redirect" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D1%8C_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0" title="Ансамбль історичного центру Львова">ансамбль історичного центру Львова</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0" title="Собор святого Юра">Собор святого Юра</a> були визнані <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E" title="ЮНЕСКО">ЮНЕСКО</a> об'єктами всесвітнього культурного надбання під порядковим номером 865. Через рік у місті був проведений Шостий саміт президентів країн Центральної та Східної Європи, а <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/2001" title="2001">2001</a> року місто відвідав <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_II" title="Іван Павло II">папа Римський Іван-Павло ІІ</a>.<br />
У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/2005" title="2005">2005</a> році зі Львова була винесена резиденція голів <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Українська греко-католицька церква">УГКЦ</a>.<br />
На початку ХХІ століття Львів стає культурною і туристичною столицею <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0" title="Україна">України</a>. У місті проводиться найбільше у країні фестивалів і тут найбільше пам'ятників архітектури.<br />
<br />
<br />
<span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.rent-apartments.lviv.ua/images/004.jpg&imgrefurl=http://www.rent-apartments.lviv.ua/ua/lviv&usg=__HCwht6NI70v_J4EmGyYVy_C3BOU=&h=319&w=480&sz=63&hl=uk&start=90&sig2=aaC0BkyQUgzRGUNQGK7Q9w&zoom=1&tbnid=lRV_YbPonfzFYM:&tbnh=104&tbnw=157&ei=Ppr3TKfVEN6I4gbjsqTxBg&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=689&vpy=283&dur=504&hovh=183&hovw=275&tx=166&ty=139&oei=T5f3TPDZOciX8QOQ7vH4Cg&esq=37&page=7&ndsp=15&ved=1t:429,r:4,s:90" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="183" data-width="275" height="183" id="rg_hi" src="http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRtA0lC3DAEd_kwriHfMWOkFbwWTohJqL69lq-atLAbwjnNchHQ" style="height: 183px; width: 275px;" width="275" /></a></span><br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<span class="rg_ctlv"><a class="rg_hl" href="http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.rost.lviv.ua/photos/lviv-night-13.jpg&imgrefurl=http://misto.ridne.net/thread-6237.html&usg=__bN71UUjaNV6lPZlEqbBikgNeR98=&h=504&w=697&sz=107&hl=uk&start=15&sig2=MUYg-hTQr9tE1t5iC-6qIA&zoom=1&tbnid=f3I2DIG9ejKz8M:&tbnh=134&tbnw=147&ei=S573TOPuJsHd4gaczvSABw&prev=/images%3Fq%3D%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B2%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DX%26biw%3D1006%26bih%3D575%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=hc&vpx=316&vpy=136&dur=640&hovh=134&hovw=185&tx=102&ty=123&oei=6J33TKLBL4Gs8gP-pdD4Cg&esq=6&page=2&ndsp=13&ved=1t:429,r:5,s:15" id="rg_hl"><img class="rg_hi" data-height="191" data-width="264" height="191" id="rg_hi" src="http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT7JHBZBR1qtGoJtcw0DI0BIsImdAneGqK3qZ1N6fpRKjf3mtom" style="height: 191px; width: 264px;" width="264" /></a></span>Іванhttp://www.blogger.com/profile/05370641803222603749noreply@blogger.com0